?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

S.N.U.F.F.

Дослухаала Снафф Пелевіна. Непогано, але... Ну про антиукраїнську складову я прочитала в описі, так що це не дуже обурило. Дивно інше: як можна було так гнати на українців в 2011=му, а зараз не бути ватником типу Лук'яненка? Ну і чорт з ними.

Ідея про постановочні новини геніальна в своїй правдивості. Але через оцю схильність до містики її не вдалося докрутити до кінця. Як тільки автор пояснює щось волею вищих сил, так і знай: полінувався (або не зміг), паразит, вигадати щось правдоподібніше. І оцей його суб'єктвний ідеалізм. В 19 років така маячня якщо і не здавалася правдоподібною, то хоча б можна було оцінити її красу. Зараз уже навіть на це не вистачає наївності.

Ну про проблематику штучної жінки. Пелевин бридкий сексист, після таких речей сумніваєшся, чи можуть чоловіки взагалі любити. Доводиться нагадувати собі, що вони такі ж люди, численні спостереження підтверджують, що це так, а значить напевне можуть. Хоча відповідь на це питання особисто для мене ніколи не мало практичного значення.

І так кумедно спостерігати як людина намагається обгрунтувати якусь свою містичну складову, як їй бідолашці не хочеться бути просто хімічною машиною. Навіть у фрагментах, де людину розглядають як набір хімічних реакцій, все-одно стверджується, що ці хімічні реакції відбуваються, бо так хотів Моніту (бог). Ще одна ілюстрація, що містичні складові за визначенням нікудишній інструмент для пізнання. Хоча автор хотів сказати не це.

І головний герой балбес. До кінця був упевнений, що вона виконує програму заради нього, хоча там уже було одразу очевидно, що вона злетіла з катушок і реально закохалась. Боже ж мій, він же типу технар, міг би знати, що і набагато простішу техніку може банально заглючить.

Словом, рекомендую. Сюжет прикольний, герої об'ємні, світ - сатирична антиутопія (хоч і не дуже правдоподібна).

Tags: